Пісня, що рве душу - Алкашем ти мене називала

Скільки літ прожили і незгоди були,
Та не завжди удвох.
Ми навіки удвох,
Поєднав нас так
Бог. І печалі були, і грошей не було,
Мабуть, нам так назло,
Щоб навчилися ми
Зло змінить на добро.
Хоч горілку я пив,
Та дружину гнівив,
Но безмежно любив.
Так і зараз люблю,
Вже горілку не п'ю.
Стало більше років,
Вік допавив мізгів,
Зрозумів я одне,
Зустрічав зранку я,
Лиш похмілля одне.
Алкашем ти мене називала,
Все одно до гостями кохала.
Випливов так траплялося вдолі,
Та душа моя ли недоволі.
Тебе дуже люблю,
Я не мову раю,
Так змінилось життя,
Душі добре так,
А не текає тяг.
Як згадаю ті дні,
Чорне смутне життя,
Так було там мені,
Та не хочу я знов
Трапить чорне сміття.
Алкашем ти мене називала,
Все було, але сильно кохала.
Все зроблю, я для тебе кохана,
Та душа моя буде ще п'яна.
Та душа моя буде ще п'яна.
Алкашем ти мене називала,
Все було, але сильно кохала.
Все зроблю, я для тебе кохана,
Та душа моя буде ще п'яна.